Опис досвіду
Кушнір Тетяни Миколаївни
…Така дісталась вже нам робота.
Є в ній і радість, та є й турбота
Є вічний пошук, безсонні ночі,
Та гріють душу дитячі очі.
На мою думку,я належу до щасливих людей, адже, навчаючи,маю змогу
навчатися, вдосконалюватися сама, шукати творчі підходи до педагогічних
проблем, повноцінно використовувати свій життєвий потенціал.
Життя доводить, що в складних умовах сааме творча, креативна людина
найкраще працює, орієнтується, приймає рішення, тому і я стараюсь виховувати в
собі рішучість, вміння не зупинятися на досягненому,творчо мислити.
Уроки рідної мови та літератури для мене – не лише можливість пізнати душу
мого народу, насаолоджуватися мелодійністю його пісень, захоплюватися
неперевершеною творчістю його корифеїв, а й напружена, науково організована й
результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем. Саме вона розвиває творчі здібності учнів, диференціює
та індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою,
розвиває аналітичне мислення, вчить робити узагальнення , формує в учнів
навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
Урок словесності – це урок виховання великої чутливості до слова. Урок, на
якому постійно пульсує думка, а серце наповнюється добром і любов`ю. У наш час
освіта повинна підготувати до життя новее покоління людей. Звідси і випливають
вимоги до системи освіти: виховати активних, самостійно мислячих людей, які б
могли творчо розв`язувати нестандартні задачі.На своїх уроках
не просто хочу дати суму знань, а формую життєву компетентність як
самоздатність особистості до оптимальних дій , що базуються на знаннях,
досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. На уроках рідної мови учні не
тільки засвоюють знання з лінгвістики, а й навчаються спілкуватися,
самовиражатися, висловлювати свою думку, відстоювати її. Інтелект без душі мало
чого вартий, тому намагаюся в кожному учневі будувати
духовний храм. Адже саме високодуховна людина дбатиме не тільки про себе , а й
про добробут рідної землі. На уроках української літератури виховую гордість за
свій народ, віру у краще майбутнє нашої держави.
Однією з
найважливіших функцій освіти на сучасному етапі розвитку нашого суспільства є
збереження і зміцнення здоров'я школярів. Формування компетентної особистості,
здатної до здорового способу життя , корисної суспільству-соціальне замовлення
держави, зумовлене часом. Виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та
здоров'я громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних
навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і
психічного здоров'я.
Слід
наголосити, що в Україні цілеспрямовано і послідовно визначається державна
політика щодо формування основ здорового способу життя населення. Конституція
України визнає життя і здоров’я людини одними з найвищих соціальних цінностей.
Держава, відповідаючи перед громадянами за свою діяльність, зобов’язана
забезпечити виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить стан
продуктивних сил країни, її економічний, оборонний, інтелектуальний, духовний
потенціал, ресурс розвитку суспільства.
Кожна людина
прагне бути здоровою, почуватися в безпеці й досягти успіху в своєму житті. Але
на шляху до цього чимало перепон. Серед них ті, що не залежать від нашої
волі(спадковість,екологічні проблеми,соціальні катаклізми,епідемії),і ті,які ми
створюємо собі самі. З іншого боку .сучасний світ становить перед людиною нові
виклики і завдання, впоратися з якими без належної підготовки непросто. Тому
своєю методичною проблемою обрала проблему «Формування та розвиток
компетентності здорового життя через залучення учнів до читання та аналізу
художніх творів».
Тільки точне
знання сутності здоров’я і факторів, що формують його, може стати для людини порадником
на шляху до розвитку всіх потенціальних можливостей організму жити без хвороб, до
активного творчого довголіття. В.О.Сухомлинський писав:«Турбота про здоров’я
людини тим більш здоров'я дитини – це, перш за все, турбота про гармонію всіх
фізичних, духовних сил , і вінцем цієї гармонії є радість творчості.» Такий
підхід допоможе вирішити основну мету навчання рідної мови, що полягає у
формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка
володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно, доцільно користуватися
засобами рідної мови, свідомо прагне до її вивчення,володіє мовною системою, як
основою для формування мовних умінь і навичок.
Як
учитель ставлю перед собою мету: створити і забезпечити на уроках української
мови умови, що сприяють збереженню і зміцненню фізичного і психічного здоров'я
учнів, здійснювати перехід від іформаційно-пояснювального підходу до діяльнісного
з використанням здоров'я зберігаючих та інтерактивних технологій; формувати
ключові компетенції, урізноманітнюючи прийоми, форми, методи навчання;
використовувати групову, індивідуальну роботу, виховувати особистість, здатну
вести здоровий спосіб життя, жити в гармонії зі світом і з собою.
Реалізація
поставленої мети можлива за умов розв'язання наступних завдань:
- проводити систематичну роботу з питання
самоосвіти;
- здійснювати діагностику психологічних.фізичних,
вікових особливосіей учнів;
- апробувати в процесі вивчення
здоров'язберігаючих технологій прийоми, форми, методи, що сприяють
здоров'язбереженню;
- широко застосовувати внутрішньо
предметні та міжпредметні зв'язки;
- створювати атмосферу співтворчості «учитель-учень»;
- формувати
духовний світ учнів, цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські ціннісні
орієнтири;
Одним із пріоритетних напрямів реалізації
концепції «Здоров’я через освіту» є спрямування педагогічного процесу на оптимальний
розвиток і реалізацію духовного, інтелектуального й фізичного потенціалу учнів.
Саме зі школи починається цей шлях - через навчально - виховний процес
формується мотивація здорового способу життя. На уроках української мови та
літератури проводжу цілеспрямовану роботу по формуванню в учнів валеологічної
свідомості, навиків здорового життя. Основним завданням на уроці я вбачаю зняття емоційної напруги,
попередження фізичної і психологічної втомлюваності учнів, створення комфортних
умов для активізації мовленнєвої діяльності.
Для
розвитку пізнавальної активності, створення ситуації спілкування, організації
дискусії або вирішення інших навчальних та виховних завдань застосовую
відеоматеріали, наочність. З метою формування здоров'язберігаючої компетентності
варю використовувати тексти, шо містять відомості про основні ознаки здоров’я і
складові здорового способу життя. Урок вважаю неповноцінним, якщо на ньому були
відсутні емоційно-смислові розрядки (посмішка, доречні жарти, використання
приказок, афоризмів з коментуванням, музики). Емоційна радість, спільне
переживання краси, спільне прагнення зрозуміти і дають бажання пробудження
думки. Так, я залучають дітей до активного засвоєння змісту тексту такими
методами: «Розгадай ребус», «Плутанина між героями», «Закінчи репліку улюбленого
героя», «Підкажи слівце герою».
На
уроках української літературну практикую давати випереджальні завдання, але на
вибір учня: підготувати презентацію; взяти інтерв'ю у письменника через
електронну адресу, або наживо; та планом проаналізувати твір. Враховуючи те, що
Україна вже долучається до Програми міжнародного оцінювання PISA де
перевіряється Читацька грамотність на уроках літератури у старших класах під
час вивчення творів велику увагу приділяю:
1.
Широкому розумінні тексту.
Даю запитання, які вимагають від
учнів спрогнозованих дій у певній ситуації. Наприклад, у творі М. Гоголя «Тарас
Бульба» вчинок Андрія (епізод про втечу).
2.
Пошук нової інформації.
Діти черпають
інформацію з Інтернету.
Під час вивчення
геми «Література рідного краю» учні самостійно обирають шляхи пошуку інформації
про письменників Поділля (ітерв’ю, презентація, телефонний дзвінок,
онлайн-зустріч).
3.
Формування власного умовиводу.
Після прочитаною
твору учням пропоную сформулювати власну думку щодо ситуації у яку потрапляють
герої творів.
На уроці
позакласного читання у 10 класі за твором Любка Дереша «Поклоніння ящірці»
пропоную вирішити проблему мирним шляхом, щоб зберегти життя людини. Учні
пропонують шляхи вирішення у даній ситуації де головний герой вирішує позбавити
життя іншу людину.
Незмінним
матеріалом є прислів’я, приказки, фразеологізми про здоров'я і цінність життя,
на основі яких можна проводити різні мовні операції: накреслити схему речення,
пояснити розділові знаки чи правопис окремих слів, розвивати усне мовлення,
з’ясовуючи, чому вчать дані народні вислови, і яке їх виховне значення.
Ефективним
є складання діалогів (з наголошуванням того, що правильне спілкування
забезпечує людині добрий настрій) на різні теми, пов'язані з життєвими
ситуаціями на тему здоров'я. У вирішенні завдання здоров’язбереження
виправдовує себе написання творів-роздумів, іворів-есе, поезій, листів
сучасникам... Не менш важливими є валеологічні блоки на уроці. Це цікава
інформація, пов'язана зі здоров'ям чи оздоровленням, що може знадобитися в
житті. Наприклад, підчас вивчення теми «Література рідною краю» завжди пропоную
учням творче завдання «Проба пера», де діти, обираючи тему самостійно пишуть
поетичні рядки. Мета використання таких форм роботи на уроці – збагачення
словникового запасу, закріплення орфографічних і пунктуаційних навичок на
матеріалі, який допомагає грамотно піклуватися про своє здоров'я, попереджати
шкідливі звички, буде сприяти формуванню в учнів здорового способу життя.
Згадані
форми роботи підвищують інтерес до навчання, допомагають вчителеві встановити
відносини довіри з учнями, максимально використати індивідуальні особливості й
здібності учнів для підвищення результативності їх навчання. Йдучи на урок,
учитель-предметник має керуватися словами: «Даючи знання, не забирай здоров’я!»
Велику увагу приділяю заняттям на свіжому повітрі.
В
музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона
допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння
матеріалу, сприяє естетичному вихованню.
Емоційний
стан дитини, в процесі сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від
того, що вона слухає. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські
резерви, тому на уроці часто використовую музичні паузи, як елемент уроку.
